| Аннотація: | У статті розглядаються сучасні підходи до розвитку та вдосконалення координаційних здібностей спортсменів різного віку у футболі. Основна позиція у розвитку цих здібностей футболістів – тісна взаємодія з основними фізичними якостями, а також з різними аспектами підготовленості (технічною, тактичною, психологічною). Потрібно всебічно удосконалювати фізичну підготовку, яка буде сприяти накопиченню запасу рухових навичок, на основі яких розвивається здатність до освоєння і варіативного застосування техніки гри у футболі. Виявлено найбільш значні координаційні здібності футболістів, такі як: перебудова та адаптація рухових дій; кінестетична диференціація рухів; просторова орієнтація, почуття ритму; швидкість реагування та рівновага. Одним з найефективніших методів вдосконалення координаційних здібностей в процесі тренувальної гри є дія на гравців різних подразників: фактор чужого поля, складна траєкторія польоту м’яча, погане освітлення, невчасний початок гри, неправильні відносини всередині команди тощо. Усі рухи гравців мають бути відпрацьовані до автоматизму, що допоможе їм впоратися з усіма подразниками, які впливають на них під час гри. Ці здібності спортсмена багато в чому визначаються його руховим досвідом. Чим вище кількість, освоєних складних навичок, тим вище ймовірність швидкого і ефективного вирішення виниклого рухового завдання. Постійне оновлення рухового досвіду є однією з умов вдосконалення координаційних здібностей. У наш час існує велика кількість публікацій, які відображають динаміку розвитку навичок координації людини. Однак більшість основних досліджень було проведено на дітях шкільного віку. Ми не знайшли жодних систематичних даних про динаміку розвитку певних специфічних навичок координації серед футбольних студентів. |
|---|