Репозиторій ВТЕІ
id: 29286
Назва: Ботанічний код у художніх текстах: символізм і переклад
Автори: Іваницька Н., Терещенко Л.
Ключові слова: когнітивна метафора, символ, флоронім/фітонім, художній переклад
Дата публікації: 2024-05-09 12:42:39
Останні зміни: 2024-05-09 12:42:39
Рік видання: 2024
Аннотація: Стаття присвячена аналізу використання ботанічного коду як літературного елемента в творах англомовних та українських авторів і дослідженню особливостей вираження поетико-символічних характеристик ботанічного коду в перекладі. Ботанічний код як особлива лінгвокультурна та символьна система використовується в художніх творах для вираження особливого поетичного мислення. З урахуванням складності теми дослідження вимагає інтегрованого підходу, який використовує теорії та методи літературної критики, стилістики, наратології та перекладознавства. Метафори та образна мова не просто являють собою текстове оформлення для благозвучного оформлення розповіді, а глибоко відображають внутрішню організацію художнього дискурсу, зокрема, у випадку актуалізації концептуальних метафор як особливих когнітивних структур. Загалом застосування теорії когнітивної метафори дозволяє відтворити дві стійкі метафори, пов’язані з ботанікою: ЛЮДИНА є КВІТКА; СВІТ ЛЮДЕЙ – це САД. Зокрема, в роботі аналізується символіка англійського саду як такого, а також низка окремих флоронімів – троянди, лілії, гліцинії, аконіту тощо. Проводиться порівняльний аналіз трактувань декількох квітів в українському та англійському культурному та літературному контексті. Згадується історія розвитку флоріографії. Наведено приклади вдалих і невдалих спроб перекладів ботанічних назв, зокрема і транспозиції ботанічних культурних кодів у перекладах художніх творів, адже перед перекладачем стоїть неабиякий виклик – здійснити літературознавчий аналіз 238 Studia methodologica, ISSN 2307-1222, No. 57. 2024 ботанічного символу в оригіналі та знайти відповідник, який буде зберігати не лише прагматику тексту, але і його естетичні характеристики, не порушивши при цьому природню логіку навколишнього світу. Доходимо висновку, що художній символ є не тільки лінгвістичним, але й екстралінгвістичним явищем, і його інтерпретація вимагає глибоких знань культурного контексту, соціальної психології, міфології, історії певного народу.
URI: http://sel.vtei.edu.ua/card.php?id=29286
Тип видання: Стаття у наукових фахових виданнях України
Видавництво: Studia methodologica. 2024. № 57. С. 237-248
Розташовується в колекціях: Статті/ Видання інших установ/
Ким внесений: Адміністратор
Файл : 29286.pdf Розмір : 357364 байт Формат : Adobe PDF Доступ : Загально доступний

Збільшити