| Summary: | Стаття присвячена дослідженню творчості сучасної польської письменниці українського походження Ольги Токарчук, лауреатки Нобелівської премії (2018), а саме – аналізу її оповідання «Розплющ очі, ти вже мертвий» зі збірки оповідань «Гра на багатьох барабанчиках» (2001). Мета роботи полягає у дослідженні особливостей художнього моделювання авторкою життя головної героїні в означеному оповіданні. Для цього застосовано комплексний підхід із використанням елементів генетичного, типологічного, психологічного методів дослідження, а також прийоми контекстуального аналізу. У результаті дослідження було визначено, що новітня світова література, зокрема польська, перманентно зосереджена на моделюванні життя сучасної людини. Ольга Токарчук у оповіданні «Розплющ очі, ти вже мертвий» репрезентує історію життя пересічної людини з її суб’єктивним досвідом, відшукуючи мотиви, причини та наслідки того психологічного стану, в якому вона його проживає, що робить її людиною з розбалансованою душею, у якої немає ціннісних орієнтирів і навичок цивілізованої комунікації зі світом, головна героїня не в змозі адекватно оцінити себе та близьке оточення. Розщеплення свідомості персонажа, її перманентний ескапізм – тло, на якому польська авторка вибудовує оповідь. Розгубленість, неспроможність подолати розрив між реальністю та художнім текстом детективного роману, який С. читає, між вигаданим і насправді реальним позбавляє головну героїню радості та відчуття щастя, повноти життя, її реальний світ позбавлений яскравості та погрузлий у буденності, а художня реальність у аналізованому оповіданні не залежить від реальної дійсності. Події в оповіданні, викладені з позиції головної героїні, відтворюють її думки, дозволяють зазирнути в духовний світ С., встановити внутрішню мотивацію її діям. В оповіданні О. Токарчук «Розплющ очі, ти вже мертвий» дійсність представлена через призму сприйняття її героїнею, тому спостерігаємо домінування суб’єктивної картини світу. |
|---|