Аннотація: | Стаття присвячена проблемі виховного впливу дистанційно організованого навчання у вищій школі. Наукові дослідження останніх років засвідчили відсутність розробленої конкретної технології і методики виховання молоді в умовах дистанційного надання послуг. Поруч із тим, дистанційна освіта є невід’ємною частиною освітнього процесу сьогодні, відтак відсутність напрацювань її виховного потенціалу є нагальною і важливою педагогічною проблемою її менеджменту. В межах нашого дослідження було проаналізовано етапи оновлення традиційної форми освіти з її змінними виховними пріоритетами, а також розвиток дистанційної форми освіти. Охарактеризовано сучасний етап, як етап повномасштабного впровадження дистанційної освіти, з відповідними ознаками (мінімізовані й опосередковані функції педагога-наставника, більший ступінь самоорганізації студентів, важливість їхньої самомотивації та раціонального таймменеджменту). Зазначені ознаки визначено такими, що мають виховний потенціал у вищій школі, тому було висвітлено ряд методик ефективного таймменеджменту в організації самостійної роботи студентів. В процесі дослідження було акцентовано увагу на тому, що система виховного впливу в умовах дистанційного навчання не є розробленою і впровадженою, відтак є перспективою подальших розвідок і напрацювань. Разом із тим було наголошено, що в створенні такої системи мають враховуватися як основоположні принципи виховної роботи у вищому навчальному закладі, так і специфічні умови дистанційного організованого навчального процесу. З огляду на зазначене, було узагальнено основоположні виховні ідеї вищої школи на сучасному етапі й можливість їхньої реалізації в дистанційно організованому навчальному процесі. За результатами нашого дослідження умови дистанційної освіти сучасної вищої школи повністю відповідають інтенсифікації методів самоосвіти та самостійної роботи. Визначено, що сучасні освітні платформи у цікавому форматі та у формі гейміфікованих завдань здатні сформувати мотиваційну складову й самомотивацію студентів у подальшому, в той час як останнє є рушійною силою раціонального таймменеджменту. Доведено, що дистанційна освіта сприяє розвитку творчого потенціалу студентів за допомогою підбору відповідних навчальних завдань: створення інтелект-карт, робота над індивідуальними і груповими проектами, презентаціями, колажами, вирішення відкритих проблемних питань тощо. Як результат, нами було виокремлено відповідні рівні виховного потенціалу дистанційної освіти: мотиваційний, інформаційно-пошуковий, організаційний, креативний та рівень самоосвіти. |